Зарахування до закладу освіти здійснюється згідно наказу МОН України від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"
Наказ МОН від 16.04.2018 № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти."
Брошура «Батьківство в цифрову епоху» з рекомендаціями для батьків щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства в Інтернеті
Лекція для батьків «Мова порозуміння. Батьки і діти»
1. Значення батьків у розвитку особистості дитини переоцінити неможливо. Батьки складають перше оточення дитини, в якому вона здобуває важливий життєвий досвід, знання про себе і про світ. З батьківської подачі діти засвоюють поняття про Добро і Зло. Під впливом батьків формується основна структура особистості — система уявлень і ставлень до «Я» (себе), до людей, до світу, яка багато в чому визначає характер і поведінку людини.
Ставлення матері до своєї дитини, ще до її появи на світ, може вплинути на майбутній розвиток особистості. Коли дитина перебуває в утробі матері, між нею і мамою існує не тільки фізіологічний, а й психологічний зв'язок. Вона відчуває стани та ставлення матері, особливо ті, що пов'язані з нею: хоче вона її чи ні, любить чи ні. Вона відчуває також настрій мами: радість, страх, тривогу тощо. Багато з того, що дитина відчуває у внутрішньоутробному стані, відображається на її розвитку. Зрозуміло, що дитина, яку хотіли і любили ще до появи на світ, поводитиметься інакше, ніж та, на яку не звертали уваги і якій уже тоді доводилося захищатися від негативного впливу батьків і оточення.
Дитина народжується беззахисною, безпорадною і залежною. У неї немає ні здатності керувати собою, ні стійкості і сили зустріти життя. Єдиним орієнтиром, необхідним для формування образу самої себе і навколишнього світу, є ставлення до неї близьких, їхні реакції на неї. Вона приймає все, що адресує їй світ — чи то усмішка, ласкаве слово, чи незадоволений погляд, докір. Оскільки маленька людина не має слів для того, щоб оформити свої переживання. Її реакції на ставлення близьких виливаються в почуттях. Ці почуття «записуються» в її внутрішньому світі, поповнюють сховище даних про себе і про світ. Переживання перших років життя накладають відбиток на все подальше життя людини.
2. Якщо спілкування з батьками має позитивний емоційний фон, дитину люблять безумовно, приймають з усіма її «плюсами» і «мінусами», вона знає і відчуває це навіть тоді, коли батьки виказують невдоволення її поведінкою чи карають. У неї закладається почуття цінності свого «Я», упевненості в собі. Доброзичливий до неї світ вона сприймає як безпечне і стабільне місце, а людей як надійних і дбайливих, з'являється почуття довіри до оточення. Упевненість і довіра допомагають малюкові виявляти себе, ставати самим собою. Ставши дорослою, така дитина любитиме себе та інших, житиме в злагоді з собою і світом. -
Однак батьки можуть бути емоційно холодними, відчуженими, незрілими, не здатними на любов або такими, що не надають їй значення. Відчуження й байдужість батьків породжують у дитини відчуття нікчемності, непотрібності, меншовартості. На основі цих переживань розвивається банальна тривога — почуття безпорадності й самотності в світі, який уявляється ворожим. Це почуття порушує правильне уявлення дитини про себе, закладає основу комплексу неповноцінності. У майбутньому вона, найімовірніше, виявлятиме або агресію, ворожість, авторитарність у ставленні до оточення, або плаксивість, залежність, нерішучість, відчуженість, закритість від людей.
Є сім'ї, в яких батьки буквально «загодовують» дитину любов'ю, оточують надмірною опікою, шануванням, захопленням, виконують найменші примхи. Приймаючи безмежну любов і відчуваючи свою надцінність незалежно від своїх реальних: якостей, дитина стає себелюбною, егоїстичною, вимогливою до інших, але не до себе. Виростаючи, вона виявляє «власницький» характер: інші повинні належати тільки ЇЙ, задовольняти тільки ЇЇ потреби, так само, як раніше це робили батьки.
3. У психології існує таке поняття як умовна любов, за якої дитина отримує ніжність і ласку як нагороду тоді, коли батьки нею задоволені. Дитину люблять «за щось», приймають тільки тоді, коли вона поводиться відповідно до вимог і очікувань батьків, коли слухняна і подає надії на успішне майбутнє. За таких умов дитина стикається з тим, що батьки цінують одні й відкидають інші прояви її особистості. Одним з несприятливих наслідків такого ставлення є установка: «Любов потрібно заслужити покірною поведінкою», яка в дорослої людини виявиться рисами конформності, залежності від інших, надмірною поступливістю. Така дитина пригнічує свою індивідуальність заради отримання визнання й любові інших людей, боїться сказати «ні», дозволяє іншим «експлуатувати» себе, оскільки вважає, що любити її можна лише за щось. Наприклад, за чуйність, за гарні оцінки чи за перемогу на спортивних змаганнях. Згодом у неї розвивається високий рівень тривожності через постійне прагнення догодити дорослим і «заслужити» їхню любов. Це разом із неможливістю відповідати часто завищеним вимогам дорослих формує комплекс неповноцінності, вразливість до зовнішніх впливів і, врешті-решт, життєву неуспішність. Отже, для досягнення позитивних результатів у вихованні батьки мають прагнути:
• пізнати свою дитину через увагу до неї, через зацікавлене емоційне спілкування з нею;
• полюбити її безумовною любов'ю, просто за те, що вона є, й не боятися виказувати свою любов;
• прагнути зрозуміти свою дитину, її потреби і проблеми, частіше розпитуючи про справи і сподівання;
• підтримувати ініціативи, допомагати дитині долати перешкоди на шляху її життєвої самореалізації й розвитку.
ПАМ'ЯТКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ БАТЬКІВ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА УТРИМАННЯ, ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
Набір до 1 класу 2021-2022 н.р.
Як записати майбутнього першачка до Сереховичівського ліцею онлайн (інструкція)
З 19 квітня починається прийом заяв про зарахування дітей до перших класів на 2021-2022 навчальний рік. Батьки, чиї діти мають вперше піти до школи цього року, мусять подати електронну заяву до обраної ними школи.
Подавати заяву про вступ до школи мають лише батьки дітей 6-7 років, які збираються почати навчання у 2020-2021 навчальному році. Тобто це не “електронна черга” в школу, та для дітей молодшого віку цього робити не потрібно.
Запис дитини до школи онлайн. Покрокова інструкція
-
Зареєструйтесь в системі електронної реєстрації в заклади загальної середньої освіти тут.
-
Оберіть школу серед перелічених.
-
Створіть заявку та відправте її. Для цього необхідні дані зі свідоцтва про народження дитини. Скористайтесь детальною ілюстрованою інструкцією.
-
Зв’яжіться зі школою електронною поштою чи телефоном та запитайте про можливість підтвердити заяву віддалено. Пошта Сереховичівського ліцею (osvita3serex@ukr.net); Телефон +380968971731
-
Після завершення карантину, підтвердіть електронну заяву оригіналами та фотокопіями документів.
Зазначимо, серед необхідних документів для вступу до школи є медична довідка учня про профогляд (№ 086-1/о).
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО ПЕРШИХ КЛАСІВ 2021-2022 Н.Р.
Що потрібно взяти для надання документів дитини до 1 класу на 2021 - 2022 н.р. у Сереховичівський ліцей
1. Заява батьків про зарахування дитини у 1 клас (заяву батьки напишуть в день подання документів).
2. Копія та оригінал свідоцтва про народження дитини.
3. Медична довідка дитини встановленого зразка (ОРИГІНАЛ)
http://moz.gov.ua/article/news/chi-budut-u-shkolah-zberigatis-medkartki-detalno-pro-skasuvannja-formi--026o
ЯКА ДОВІДКА ПОТРІБНА ДЛЯ ВІДВІДУВАННЯ ЛІЦЕЮ
Перед вступом до школи дитина має пройти профілактичний огляд. Після медогляду видається Форма № 0 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду”. У разі, якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, в цій довідці може бути зроблено відповідний запис.
/Копії всіх документів завіряються відповідно оригіналів та лишаються в пакеті наданих документів до ЗЗСО/
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.
Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
- Надання документів дитини до зарахування в 1 клас здійснюється батьками, або особами, що їх замінюють.
- Присутність дитини при наданні документів не є обов'язковою, оскільки співбесіда з нею проводитись не буде.
Що потрібно придбати для першокласника:
- Шкільна форма не є обов`язковою для учнів, але загальним обговоренням питання батьківською громадою та педколективом школи було прийнято рішення про відповідність одягу учнів офіційно-діловому стилю.
- Спортивна форма та взуття;
- Портфель або рюкзак, що відповідають віковим та індивідуальним фізіологічним особливостям дитини;
- Елементарне канцелярське приладдя (ручки, олівці, фарби, зошити).
Пам'ятки батькам щодо безпеки
Правила вступу до школи
Правила прийому дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу
1. Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на безконкурсній основі.
|
Поради батькам майбутніх першокласників
Ось деякі з навичок, якими має володіти дитина приходячи в школу:
– я вмію попрощатися,
– я вмію попросити про допомогу,
– я вмію запитати,
– я вмію ділитися,
– я вмію бавитися з іншими і товаришувати,
– я можу висловити свої почуття,
– я знаю деякі цифри/деякі букви/деякі кольори/деякі форми,
– я знаю кілька дитячих віршиків,
– я можу розпізнати своє ім’я,
– я вмію безпечно користуватися ножицями,
– я вмію самостійно їсти/ходити в туалет/видути ніс/вимити руки/вбрати шкарпетки і взуття,
– я вмію пильнувати свої речі.
Поради батькам пятикласників
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Клятва батьків
Ніколи не заходити у школу… більше десяти разів на тиждень.
Ніколи не дивитися щоденники своїх дітей… у поганому настрої.
Ніколи не ходити на батьківські збори… без привітної посмішки.
Сварити своїх дітей… тільки у крайніх випадках.
Виконувати за дітей домашнє завдання… Ніколи!
Дитину не карають:
За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: наприклад, холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка – за рухливість, флегматика – за повільність, меланхоліка – за плаксивість.
Під час їжі.
Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.
За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини.
За повільність, незібраність; за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин.
На людях (в автобусі, на вулиці) , адже це ще й публічне приниження.
При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої.
За емоційність, імпульсивність, енергійність.
Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Факти, що можуть Вас здивувати...
Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.